Пагність, -ностя, м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281.
ПАГНІСТЬ, я, чол., заст. Ніготь. Митя пагністя до крові в долоню загнав (Микола Трублаїні, I, 1955, 137).