Лід
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:33, 30 листопада 2013; Карпухно Вікторія (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055.
Сучасні словники
Лід - Вікіпедія
- Лід, крига (рос. лёд,англ. ice, нім. Eis n) — вода в твердому стані.
Лід - Словник української мови
- Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан.
Лід кріпкий, хоч гармати коти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Лід, як і більшість твердих тіл, має правильну геометричну форму будови (Наука і життя, 10, 1956, 10);
- У порівняннях.
Руки й ноги були в мене, як лід (Панас Мирний, IV, 1955, 347); Нам треба нещадно боротися проти байдужого, холодного, як лід, віршописання (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 38);
- перен. Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти.
В його голосі чувся вже лід (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391); І як у серці поєднати розлуки лід, любові жар! (Володимир Сосюра, II, 1958, 96);