Ябеда

Я́беда, -ди, ж. Ябеда. З пірцем ходить та ябеди за чвертку горілки пише. О. 1862. V. 23.

Сучасні словники

Ябеда Ябеда

• жін., заст. Наклеп, обмова, поширювані з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь. — Так, так... і рука Порохова... — сказав [Шавкун] наче сам до себе і став читати. Кожного кидало то в огонь, то в холод од тієїябеди (ПанасМирний, I, 1949, 388);
• Прохання, заява і т. ін. З пірцем ходить та ябеди за чвертку горілки пише (Словник Грінченка).
• Доїхати ябедами кого — наклепами, доносами завдатинеприємностей кому-небудь. Порох таки його доїхав своїми ябедами: він тепер був під судом, без місця (ПанасМирний, II, 1954, 271).
• чол. і жін., розм. Той (та), хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляєкогось, доносить комусь на когось. Серце Рошкевича болісно стислось. Он що! Значить, хтось написав донос на нього. Якийсь знайшовсь - таки ябеда і написав (Петро Колесник, Терен.., 1959, 269); — Ах, ти ж ябеда, — казала мама, — тебе вартобуло й насправді нашльопати гарненько! (ЮрійЯновський, II, 1954, 109)

Ілюстрації