Відтикати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:37, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Відтикати, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
ІІ. Відтикати, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки? Ном. № 10175.
