Гаддя

Гаддя, -дя, соб. = Гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму. ЕЗ. V. во.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

ГАДДЯ, я, сер. Збірн. до гад. Сидить коваль у темниці, світла божого не бачить, холодно та вогко, жаби та інше гаддя повзає по тілі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 179); Кам'янистий берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки.., різне гаддя (Юрій Яновський, I, 1958, 509); * Образно. А вітер потужно роздимав полум'я, багряне гаддя проповзало поміж людей, рвалося вперед (Олесь Гончар, Новели, 1954, 112); — Дотепер не був я шахраєм та й відтепер не гадаю ним бути... Гаддя ви сорокате! (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 375).