Чмих

І. Чмих, -ху, м. 1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

ІІ. Чмих, меж., выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИХ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (Андрій Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім., розм. Дія за значенням чмихнути. На всякий чмих не наздоровкаєшся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291).

2. розм. Уживається як присудок за знач. чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:.. — Покажу вам боровик: .. А обидві К лави — чмих! А обидві Пати — чмих! — І пішов луною сміх (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 345.

Тлумачний словник української мови

Чмих ЧМИХ-ЧМЙХ, виг. 1. Звуконаслідування,, що означає глухий переривчастий звук від виштовху­вання повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих9. чмих… чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім.,. розм. Дія за знач, чмихнути. На всякий чмих не на-здоровкаєшся (Укр.. присл.., 1955, 291). 2. розм. Уживається як присудок за знач, чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:..— Покажу вам боро­вик: .. А обидві Клави — чмих/ А обидві Нати — чмих/ — / пішов луною сміх (Hex., Ми живемо.., I960,. 101).

Ілюстрації