Щелепа
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову ударив кінською щелепою. Міус. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.
Зміст
Сучасні словники
- 1. Одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби. О. Хведор закинув голову назад, підняв угору куценьку борідку і захихикав, показуючи усі щелепи і два рядки білих зубів (Нечуй-Левицький, I, 1956, 118); Андрій крутив головою, а говорити не міг: йому звернули щелепу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 413); Деякий час всі мовчки працювали щелепами, пережовуючи не тільки їжу, але й збуджені промовою думки (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 72); Обличчя його зробилось суворішим, щелепи міцно стиснуті (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 112); * Образно. Не знав Цур'ялі, з чого почати: з усіх кутків дивилися на нього злидні, шкірячи беззубі щелепи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262);
- 2. Такий орган у тварин. В Антарктиді виявлено незвичайну знахідку — частину щелепи крокодила, який жив там близько 200 мільйонів років тому (Вечірній Київ, 17.I 1969, 4);
- 3. Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах). Складні рухи щелеп і хоботка з язичком дають змогу бджолі залежно від умов хлептати, злизувати або всмоктувати корм (Бджоли, 1955, 27);
- 4. Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи. — Ой, люта ж я, люта! Бий мене, ой, бий же мене! — Та все підставляє йому щелепи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 9); З привички чи із знервовання його ліва щелепа то корчилася, то знову розгладжувалася (Мирослав Ірчан, II, 1958, 96); Чорнява борідка пробивалася на щелепах (Юрій Яновський, II, 1958, 54); Грицько.. кинувсь і з усього маху вдарив кулаком Колодія у щелепи. Той відлетів од вікна кроків на п'ять і гепнув на землю (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 356).
Щелепа Щелепа [шче/леипа] -пие, д. і м. -п'і - Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008. щелепа — ж jaw, jowl; chaps, chops; анат. maxilla верхня щелепа upper jaw нижня щелепа lower jaw; (у тварин, риб) mandible вставна щелепа plate … Українсько-англійський словник
щелепа — и, ж. 1) Одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби. || Такий орган у тварин. || Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах). || Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи. 2) Пластинка зі вставними зубами;… … Український тлумачний словник щелепа — и че/люсть … Українсько-російський словник щелепа — szczełepa ж. szczęka анат … Українсько-польський словник щелепа — техн. че/люсть … Українсько-російський політехнічний словник щелепа — ყბა … Українсько-грузинський словник щелепа ґрейфера — че/люсть гре/йфера … Українсько-російський політехнічний словник буксова щелепа — тех. horn block … Українсько-англійський словник верхня щелепа — upper jaw … Українсько-англійський словник нижня щелепа — the under jaw, lower jaw … Українсько-англійський словник
Ілюстрації
|
|
|
|
