Холера

Холера, -ри, ж. 1) Холера. Вони з холери повмірали. Шевч. 2) Раст. Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. І. 141. См. Холерний 2.

1. Гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами, проносом, блюванням. Вони з холери повмирали (Тарас Шевченко, II, 1963, 173); Влітку 1892 р. мене напала холера та й ледве мене не вморила (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 584); Захворів один робітник, і гадали, що то холера (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 34);

// Епідемія цього захворювання. Мати в холеру померла (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 52); І Дрогобича не минула холера (Іван Франко, VIII, 1952, 333); Того року холера лютувала по всій Росії (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 299); * У порівняннях. Їй почало вдаватись, що загроза прокляття вже обернулась на справжнє прокляття і, як холера, її смертельний вплив почав позначатись на чоловікові, що був для неї в цьому суворому житті чисто всім (Олександр Довженко, I, 1958, 434).

2. розм. Уживається як лайливе слово. Люди боялися його, як вогню, бо він, холера, був страшним драпіжником (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 41); Обважнілий чолов'яга пильно націлився очима в двері, але, зробивши два кроки вперед, невідомою силою відштовхнувся до лави. — Ух, ти, холеро, — ..дивувався Ларіон і знов пильно цілився на клямку (Михайло Стельмах, II, 1962, 370).

♦ Холера з ним — уживається для вираження мимовільної згоди на що-небудь, втрати інтересу до чого-небудь, як знак того, що щось можна залишити поза увагою; Що за холера? — уживається для вираження здивування, незадоволення; що це значить? — Іду собі попри призьбу на причілок.. Вийшла туди, коли глип — аж ніби видніти почало. Що, думаю собі, за холера така? Ще й треті півні не співали, а вже розвидняється (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 272).