Іграшка

Іграшка, -ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Ном. № 2341. Кішці іграшка, а мишці сльози. Ном. За іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. О. 1861. VIII. 18. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин... Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Левиц. КС. 81. Ум. Іграшечка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІГРАШКА, и, жін.

1. Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.). Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Іграшки та книжки не цікавили, не розважали її (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 56); * У порівняннях. Неквапливо й спокійно витяг [Філіпп] шабельку, легеньку, наче іграшку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 275). ♦ Бути (стати і т. ін.) іграшкою чиєю, у чиїхось руках — бути в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь. Вона стала тоді іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 183).

2. рідко. Те саме, що забавка 2. [Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! (Марко Кропивницький, I, 1958, 488); — Кохання моє було задля його тільки іграшкою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 342). ♦ За іграшку (іграшки) що кому: а) (у сполуч. з дієсл. дістатися, датися і т. ін.) легко (дістатися, датися і т. ін.). Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний, IV, 1955, 44); б) (у сполуч. з дієсл. бути) немов забавка. Став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку (Панас Мирний, I, 1949, 182); На іграшки — для забави. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22); Не в іграшку — те саме, що Не на жарт (див. жарт). [Сербин:] А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (Степан Васильченко, III, 1960, 23); Не іграшки — те саме, що Не жарт (див. жарт). Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 9.

Фразеологічний словник української мови

ІГРАШКА

за і́грашку кому, що. 1. зі сл. да́тися. Дуже легко. Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний). 2. зі сл. бу́ти. Як розвага. Став ходити (Івась) біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку, а далі увійшло в його щоденні звичаї (Панас Мирний).

не в і́грашку. Цілком серйозно, насправді. (Сербин:) А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (С. Васильченко).

не і́грашки. Нелегко, дуже складно, тяжко. Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Л. Глібов).

Ілюстрації