Тільце

Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ТІЛЬЦЕ, тільця, сер.

1. Зменш.-пестл. до тіло 1—5. Ти зауважити можеш, як тільця, зазнавши удару, Ледве помітного окові, напрямок руху зміняють, Кидатись вліво і вправо, вперед і назад починають (Микола Зеров, Вибр., 1966, 161); Левко прокидається, розплющує очі і одразу ж холоне: біля нього нема Настечки. В тиші маленьке серце вистукує острах і розносить його по всьому тільці (Михайло Стельмах, II, 1962, 124); Мені стало невимовно шкода її, так як бувало шкода малих дітей в цирку, коли вони показують чужим людям свої тоненькі виламані тільця (Леся Українка, III, 1952, 600); Ніколи я не знав, як тяжко жить Без солов'я, що в пісні аж тремтить Тільцем своїм маленьким і гарячим.., (Максим Рильський, II, 1960, 278); Їй ввижалося вже навіть, як задоволений синок її розкидається на білих пелюшках, сміється, гугукає на всю хату,., та все набирається тільця (Любов Яновська, I, 1959, 45); Сергій стріляв, нові вкладав набої, Стискаючи холодні їх тільця (Микола Бажан, Вибр., 1940, 113).

2. Певні утворення у складі якої-небудь живої тканини. Відомо, що в ядрі клітини є видовжені темні тільця — так звані хромосоми (Знання та праця, 2, 1966, 11); У тканині мозку хворих на сказ тварин є особливі включення, що дістали назву «тільця Негрі» (Підручник дезинфекції, 1953, 104).

Тіло

- Матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі; окремий предмет у просторі.
- Організм людини або тварини в цілому з його зовнішніми і внутрішніми проявами.

Ілюстрації