Відгоряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:00, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відгоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.