Аналой

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Аналойчик. Грин. III. 516.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник іншомовних слів

Аналой гр. у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АНАЛОЙ, я, чол. У церкві — високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. Отець Палладій сидів коло низького аналоя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); Молодих обкрутили навколо аналоя, наділи їм вінчальні обручки (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 72).

Словопедія

АНАЛОЙ аналой; ч. (гр.) - у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.

Ілюстрації

Аналой 1.jpg Аналой 2.jpg Аналой 3.jpg Аналой 4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Аналой Азбука віри