Відгонити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:59, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = Відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
