Шапка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:26, 29 листопада 2013; Штефан Тетяна (обговорення • внесок)
Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3) — жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. Шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
