Мерин

Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. Мерине́ць. Ном. № 770.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник української мови МЕРИН, а, чол. Кастрований жеребець. Кожної п'ятниці Циганок запрягав у широкі сани гнідого мерина Шарапа (Максим Горький, Дитинство, 1947, 38); Всього зубів у кобил 36, у жеребців і меринів — 40 (Конярство, 1957, 26).

Словник вершника МЕРИН - кастрований жеребець. Меринів широко використовують як робочих коней.

Російсько-український академічний словник Ме́рин – ме́рин (-на), чи́щений (ва́ляний) о́гир (-ра) или -ний кінь (р. коня́). [Верну́лись із до́брим ме́рином (Куліш)]. • Врёт, как сивый -рин – бре́ше, як ряби́й соба́ка. Глуп, как сивый -рин – дурни́й, як вівця́, як пень, як сту́па, як дра́ний чо́біт; розу́мний, як бе́ркові штани́. Мерино́к – мерине́ць (-нця́). [На́ше ді́ло коза́цьке з коне́м-меринце́м по степу́ гуля́ти (Номис)].