Галушка

Галушка, -ки, ж. Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. Різані галушки, рвані галушки, — смотря по способу приготовленія. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І.-11. Ум. Галушечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. ІІІ. 421.

Сучасні словники

== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

==

ГАЛУШКА, и, жін. Різаний або рваний шматочок прісного тіста, зварений на воді або на молоці. Я горща води нагрію, Вкину галушок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 402); Борошно просіюють, додають воду, яйця, сіль, замішують прісне тісто, розкачують його до товщини 1 см, розрізують на смужки шириною 2 см і нарізують з них галушки (Українські страви, 1957, 107); * Образно. Он заговорили бронепоїзди. Ваня Папанін гарячими галушками Петлюру частує (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 64); * У порівняннях. Лежить, як галушка (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 200); // тільки мн. Страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці. Мотря кинулась насипать галушки в миску (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Я сьорбав галушки, а на мене дивилися малі так, наче я був справжнім силачем (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 90).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]