Виникати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:59, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́никати, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, увесь двір виникає, а діла не робить. Харьк.
Виникати, -каю, -єш, сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл. 1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш. Гол. II. 7. 2) Слѣдовать, послѣдовать.
