Відвістити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:27, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. ЗОЮР. I. 246. Громада одвістила..., що Микола добра людина. О. 1861. ѴІІІ. 24. Ні, одвістив. МВ. (О. 1862. I. 76).