Глава

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Глава, -ви, ж. 1) = Голова. 2) Глава въ книжкѣ. 3) мн. Глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = Главосік.

Сучасні словники

ГЛАВА 1, и, уроч.

1. жін., заст. Те саме, що голова 1. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (Максим Рильський, II, 1946, 5).

2. чол. і жін., чого. Той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь. Минає ніч, простує до садочку Глава арабів, старшина йменитий (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 155); Звістку про наступну зустріч глав урядів СРСР і США вітають багато визначних профспілкових, громадських і релігійних діячів Англії (Радянська Україна, 6.VIII 1959, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 78.

ГЛАВА 2, и, жін. Розділ книги, статті, що позначається нумерацією або окремим заголовком. Сьогодні задумав писати одну повістину. Главу вже накомпонував, що буде дальше — не знаю (Панас Мирний, V, 1955, 341); Леніна книги і глави — всім мільйонам розкрить (Павло Усенко, Вибр., 1948, 10); * Образно. Двадцятий вік, майбутнього провісник, Нову главу історії почав (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 78.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання