Муж
Муж, -жа, м. 1) Мужъ. Ой там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. 2) Мужъ, супругъ. Ги не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МУЖ, а, чол.
1. книжн. Державний, науковий, громадський і т. ін. діяч. Амінь тобі [Богдане], великий муже! Великий, славний! та не дуже... (Тарас Шевченко, II, 1963, 349); А щедрі серцем юнаки, На диво мужам вченим, Знімають зорі залюбки Із неба нареченим... (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 322); В просторім кабінеті старости, в різних його кутках були присутні три державні мужі та лише одна жінка, господиня дому (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 69).
2. заст., уроч. Чоловік (у 2 знач.). Всі в домі боялися її, не виключаючи й Куни Гольдбаума, її мужа (Іван Франко, II, 1950, 78); Дружина мужу зброю подає: — Цілую я озброєння твоє, — Нехай воно нам перемогу дасть (Микола Бажан, I, 1946, 301).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.