Огуд
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:47, 28 листопада 2013; Наталія Качанюк (обговорення • внесок)
Огуд, -ду, м. = Огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий. Сим. 225.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
о́гуд
іменник чоловічого роду
огудина
збірн., діал.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОГУД, у, чол., збірн., діал. Огудина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 622.
Ілюстрації
|
|
|
|
