Дерево

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б. Д. Грінченка

Дерево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076. На один раз не зітнеш дерева. Ном. № 5585. Дерево загнати. Занозить занозу. Харьк. г. Боже дерево = Біждерево. Вх. Пч. І. 8. Сердешне дерево. = Сердешник 1. Шух. [. 76. Ум. Деревце, деревиченько, деревонько. Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.


Сучасні словники

ДЕРЕВО, а, сер.

  1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231); // тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного.
  2. тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30); // перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).

(Словник української мови: в 11 томах.- Том 2, 1971. — С. 246).

ДЕРЕВО - багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм.(Словопедія.Універсальний словник-енциклопедія).

ДЕРЕВО

  1. не бачити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський).
  2. плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева. Не варто зважати на що-небудь. — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде).
  3. руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) ріже під корінь (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу).
  4. як ли́сту на де́реві кого, чого. Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. — То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич).

(Словопедія. Фразеологічний словник української мови).

Дерево – іменник середнього роду (Орфографічний словник)

Ілюстрації

Derevo1.jpg Derevo2.jpg Загружено (1).jpg


Це цікаво знати!

На світі існує цукеркове дерево -дерево родини крушинових, поширене в Індії, Китаї, Японії і т. ін., осі суцвіть якого, розростаючись, стають м'ясистими й солодкими ... червоне дерево - тип та синтаксичні властивості: черво́не де́рево Усталене словосполучення. Використовується як іменна група. Вимова : Семантичні властивості ... Дерево роду Казочка "Дерево щастя"

Легенда про сосну

Жила в лісі маленька пташка, злі мисливці поранили їй крило. Бідолашна не знала як бути - адже незабаром зима, а вона не може полетіти, щоб спастися від холодів. І тоді попросила пташка захисту у берези, дуба та верби. Але всі вони відмовили бідній пташці. Проте сосна, ялина та ялівець приютили поранену птаху, закривши її своїми голками... Цар холоду — Мороз, побачив це та наказав із берези, дуба та верби — зірвати листя на зиму! А сосну, ялинку та ялівець пожаліти і не чіпати — вони добрі! З тієї пори сосна цілий рік не скидає своєї хвої, і радує людей незмінною красою.

Легенда про березу

У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху. Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку, молоду, гарну дівчину Любаву. Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав із княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість і молодість своєї нареченоюї Любави. Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось оплакуючи, іржав. Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою. Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. З лікувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сік берези.


Рекомендовані джерела

  1. Рубцов Л.И.Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре /Л.И. Рубцов - К.: Наук. думка, 1977 - 77.120.111.244
  2. Поліщук Н.А. Створення єдиного розвивального екологічного середовища в дошкільному навчальному закладі / Н.А. Поліщук - Пед. пошук, 2010 - archive.nbuv.gov.ua
  3. Власенко Л. Генеалогічне дерево роду Павла Чубинського /Л.Власенко // Література, фольклор, проблеми поетики. Наукове видання.-Вип.32. - КНУ ім. Т.Шевченка, 1999.- С.97-100. archive.nbuv.gov.ua
  4. Орлова Е.О.Родословие как содержательный аспект культурологической подготовки учителя начальной школы / Е.О. Орлова // Педагогическое образование и наука. Науч.-метод. журнал МАНПО. – 2008.-№5.-С.105-107. gendocs.ru

Інтернет-джерела

Дерево – матеріал із ВІКІСЛОВНИКА Легенди – матеріал з сайту "Квітневий настрій"

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Дерево&oldid=90012