Жнива

Жнива, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Каменец. у.

Сучасні словники

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 488.

ЖНИ́ВА́, жнив, ж. мн.

1.Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV.

2.Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать.Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск.

3.Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Камен. у.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.

ЖНИ́ВА́, жнив, мн.

1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю (Іван Франко, IV, 1950, 82);
// Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 427); — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському (Яків Качура, Вибр., 1953, 248);
// перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива (Олександр Корнійчук, I, 1955, 71); Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива (Олесь Гончар, III, 1959, 55).
2. рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива (Леся Українка, II, 1951, 151); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вірші

ЖНИВА

Жнива — то найважча робота.

Машини натомлюють шлях,

Як краплі гарячого поту,

Пшениця у сірих мішках.

Ганна Чубач

Хліб наш насущний...

Лани пшениці. Ні кінця, ні краю.

Пливуть комбайни й тануть вдалині.

Село жнивує. Хліб село збирає —

Пережива найрадісніші дні.

І сон утік. І спека не змагає,

І призабуто враз про вихідні.

Село жнивує. Урожай збирає,

Біжать валки по золотій стерні.

А ген, де жовта курява витає, —

Шоферські траси до токів лягли.

І бригадир на обрій поглядає:

— Хоча б дощі оце не почали…

…Село жнивує. Хліб село збирає,

Щоб ми в достатку на землі жили.

Данило Кононенко

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Приказки

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Свято першого снопа

Ілюстрації

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________