Вівчарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:23, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. Вівчарик.