Огородина

Огоро́дина, -ни, ж. Овощи, огородныя растенія. Ганна вийшла оглядати огородину. Левиц. І. 27. См. Городина.

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

ОГОРОДИНА, и, жін., збірн., розм., рідко. Те саме, що городина. Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 130); [Лукерія Степанівна:] Олесю-гу! А я тебе шукаю по саду та по леваді; думала, знов сапаєш огородину за котрусь поденну? (Марко Кропивницький, II, 1958, 272).

Літературне слововживання

Загальна назва городніх рослин та їх плодів, що є продуктами харчування (капуста, огірки, морква тощо); овочі. На самій середині балки грядки з усякою городиною. Капуста, буряки, морква, кавуни, огірки (А.Чайковський); А городи і садки в нас не йдуть: солонець.. Городина несмачна (Дніпрова Чайка); В його садибі не росла ніяка городина, лише виноград, яблуні, вишні і квіти, квіти (В.Симоненко).

Ілюстрації