Огородина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:46, 28 листопада 2013; Наталія Качанюк (обговорення • внесок)
Огоро́дина, -ни, ж. Овощи, огородныя растенія. Ганна вийшла оглядати огородину. Левиц. І. 27. См. Городина.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
ОГОРОДИНА, и, жін., збірн., розм., рідко. Те саме, що городина. Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 130); [Лукерія Степанівна:] Олесю-гу! А я тебе шукаю по саду та по леваді; думала, знов сапаєш огородину за котрусь поденну? (Марко Кропивницький, II, 1958, 272).