Ріпка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:55, 28 листопада 2013; Федотова Анастасія (обговорення • внесок)
Ріпка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ріпа. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ив. 48. Маркев. 73. Грин. III. 115.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Ріпка и, ж. Зменш.-пестл. до ріпа. А маленьким же таке було, що я встаю — і воно встає, топить стану — і воно коло мене: дивиться, як і ріпку чищу, як і вертунчик[верчуя] верчу, дивиться та й собі тії (Тесл., З книги життя, 1949, 19); * У порівн. З кишені вийнявши півкіпки, Шпурнув [Еней] в народ дрібних, як ріпки, Щоб тямили його обід (Котл., І, 1952, 91).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://kazkar.info/publ/ripka/1-1-0-20 http://www.youtube.com/results?search_query=%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0&sm=3