Божевілля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:10, 28 листопада 2013; Саутіна Дар'я (обговорення • внесок)
Божевілля, -ля, с. Сумасшествіе.
Значення:
1. стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка 2. розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар 3. інша назва психічного розладу. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках