Булка

Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. Булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БУЛКА, и, жін.

1. Хліб з білого пшеничного борошна. — Одному залюбки житній хліб, а другому — булку подавай (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 190); — Вам булку подати з маслом чи коржики? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 59).

2. діал. Дерев'яна куля; рід гри з такою кулею. Учора я дививсь, як хлопці Гуляли на толоці.. в дучку булку заганяли (Євген Гребінка, I, 1957, 80).

БУЛОЧКА, и, жін. Зменш. до булка 1. Купи лишень їй кав'яру солоного та булочку, нехай вона поїсть (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 473); На понеділок пані загадала другу роботу: пекти булочки до чаю (Панас Мирний, III, 1954, 250).

Словник Даля

Булка - паленица, загальна назва пшеничного хліба, у південній Росії, як у подмсковных губ. пиріг, у східній калач; в іншій Росії, крім південної, булкою кличуть хлібець німецького печива. Головні два види нашого пшеничного хліба: рідкого розчину, калач; крутого, сайка; сгибень підходить уводити, увести до ладу першому, витушка - до другого. Коровай, баба, паска й пр. особливі печива; бублики й бублика, отварные крендельки. | Стекловарное: дерев'яна цурка, що натикається на залізний прут і що поринає в плавне скло, для переболтки його, димом і пором від булки, що згоряє (бовтати? бульбубухи?). Спекти кому булку, дати ляпас. Булочн, що ставиться до булки. Булочник м. пекар, що пекущий булки й торгуючий ними, розуміючи б.ч. булки німецькі, сухарі, кренделі й інші печива. Булочниця ж. дружина булочника; |, що пекущая, продає булки. Булочників, - ницын, їм приналежний. Булочна ж. пекарня, де печуть пшеничні хліба, сухарі, кренделі та ін.

Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.