Іменинник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:04, 28 листопада 2013; Чернишова Дарія (обговорення • внесок)
Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
