Бігати
Бігати, -гаю, -єш, гл. 1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Мет. 98. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Чуб. V. 908. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу. МВ. ІІ. 112. 2) О коровахъ: случаться. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Біг, спосіб пересування, при якому, за визначенням П. Ф. Лесгафта, тіло «то стикається з грунтом однією ногою, то летить в повітрі», на відміну від ходьби, коли тіло має постійну опору однією або двома ногами (див. мал. ). Би. є коштовним засобом фізичного виховання, його інтенсивно використовують в заняттях з дітьми, молоддю, в виробничій і гігієнічній гімнастиці, підготовці військовослужбовців, при заняттях фізичною підготовкою з людьми літнього віку і лікувальній фізкультурі. У спорті Б. складає біля 2 / 3 видів легкої атлетики, входить до складу майже всіх інших видів спорту.