Свайба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:25, 28 листопада 2013; Олександра Палієнко (обговорення • внесок)
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = Весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? Видно біс жениться. Чуб. І. 24.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
весі́лля 1 іменник середнього роду обряд одруження
весі́лля 2 іменник середнього роду люди, присутні на святкуванні одруження збірн., розм.