Вичунювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:17, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Грин. І. 285. Нездужає Катерина, ледвеледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише. Шевч. 67.
