Нудитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ну́ди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Нп. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364.

Сучасні словники

1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги.

  Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля... (Павло Грабовський);
  Вона сиділа оце, слухняна, в хаті й нудилась без роботи (Михайло Коцюбинський, ); 
  Мелашка вже нудилась за Бісвцями, за батьком, за своєю доброю матір'ю (Нечуй-Левицький,); 

2. рідко. Відчувати нудоту (у 2 знач.).

  — От кобець — менший вас, а їсти як захоче: Летить — і душить горобця. Зате він з голоду ніколи не нудився (Євген Гребінка, I, 1957, 46).

Українсько-російський словник

Нудитися - скучать, тосковать; (быть в мрачном настроении) хандрить; (мучиться) томиться, изнывать

Орфоепічний словник української мови

Нудитися

   [ну/диетиес'а і нуди/тиес'а]
   ну/джу/с'а, ну/диес':а, ну/диец':а, ну/д'ац':а; нак. нуди/с'а, нуд'і/ц':а і ну/дз'с'а, ну/д'теис'а

Ілюстрації

Нудитися3.jpg Нудьга.jpg Skuka.jpg Tumblr li2nmsTfI61qei7a7o1 500.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання