Огневиця

Огневиця, -ці, ж. Медиц. горячка.

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

іменник жіночого роду гарячка; блискавка розм.

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВОГНЕВИЦЯ, і, жін.

1. заст. Гарячка. Щось палало, висвистувало і клекотало у нього в грудях і стукало в голову вогневицею (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 162); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогневицею (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 424).

2. діал. Блискавка. * Образно. Їдучи в колоні на далекі вогневиці гаснучого заходу, Хаєцький чуйно ловив ніздрями знайомі з дитинства запахи (Олесь Гончар, I, 1954, 288).

Ілюстрації