Бик

Словник Грінченка

Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Фр. Пр. 27. Міняй бики на воли, аби дома не були. Чуб. І. 272. 2) — дикий = Олень. Вх. Пч. ІІ. 6. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. Вх. Пч. ІІ. 27. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. Чигир. у. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. КС. 1882. ѴІІІ. 263. 6) Родъ дѣтской игры. Ив. 47. Ум. Бичок, бичечок. Ув. Бичисько, бичище.

Сучасні словники

Бик - Вікіпедія

Бик - це назва великих представників родини бикові (Bovidae) — биків, яків, буйволів, зубрів. У вузькому розумінні представлений лише численними породами бика свійського, які разом з іншими великими представниками одомашнених бичачих в сільско-господарській практиці відомі під назвою великої рогатої худоби. Рештки диких биків відомі, починаючи з пліоцену, в Малій Азії, Пд. Європі, зокрема на Пд. України. Дикий предок свійського бика тур зустрічався ще в 17 ст. Народна назва самця бика свійського (бугая), зубра, а також оленя і лося. Проміжна опора мосту — бик Притока Дністра — річка в Молдові, на якій розташоване місто Кишинів. Притока Самари — річка на території Донецької та Дніпропетровської областей України.

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості