Огер
Огер, -ра, м. Жеребець. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕРЕБЕЦЬ, бця, чол. Самець кобили. Жеребець у сірих яблуках дико поводив налитими кров'ю очима і не міг устояти на місці (Петро Панч, III, 1956, 131); * У порівняннях. Еней і сам так розходився, Як на аркані жеребець (Іван Котляревський, I, 1952, 73).
2. перен. Про чоловіка, який чим-небудь нагадує цю тварину. [Кирило:] А того жеребця вже немає? [Явдоха:] Якого жеребця? [Кирило:] Та попенка… (Панас Мирний, V, 1955, 152); — Так от був той отець Нокентій справжній тобі жеребець із племінної конеферми (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 130).
Словар українського сленгу
ЖЕРЕБЕЦЬ (-бця) ч.; крим., жрм. Сексуально стурбований чоловік. // Сексуальний партнер (як правило, випадковий).
Ілюстрації
|
|
|
|
