Бабайка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:40, 28 листопада 2013; Zionter (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Бабайка, -ки, ж. Большое, прикрѣпленное къ лодкѣ весло. МУЕ. І. 35, 39. На бабайку! На весла! (команда кормчаго).
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАБАЙКА, и, жін. Велике весло, прикріплене до човна. Рибалки вдарили по воді плиском бабайками, і здоровий човен полинув по лимані, неначе птиця по небу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 225); Кожен поспішив стати на своє місце: хто біля якорів, хто біля довгих бабайок (Яків Баш, Вибр., 1948, 3).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.
Фразеологічний словник української мови
БАБАЙКА баба́йка іменник жіночого роду
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
бабайка - Энциклобогия Лімпопо - бабайка
