Арешт

Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. Левиц. І. 320. На а́решт го засудили. Фр. Пр. 8. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. Пр. 8. Арешт, то дім плачу. Фр. Пр. 8. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ. Фр. Пр. 8.

Фото

Контакти

Електронна пошта

• назва посилання

Skype

Web сторінка

Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

Громадська діяльність

Арешт — це кримінальне покарання, що полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців (від півмісяця до півтора місяця для неповнолітніх). Не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 7 років. Арешт є лише основним покаранням. В правознавстві під арештом можуть розуміти різні значення: Взяття під варту — вид запобіжного заходу, який полягає в триманні підозрюваного чи обвинуваченого в слідчому ізоляторі під вартою для попередження ухилянь від слідства. Адміністративний арешт — вид адміністративного стягнення, що являє собою тримання особи в ізоляції від суспільства на строк до 15 діб. Арешт — вид кримінального покарання, що являє собою тримання особи в спеціальній камері чи в СІЗО в суворій ізоляції від суспільства на строк не більше 6 місяців. Домашній арешт — вид запобіжного заходу чи покарання в деяких країнах, що являє собою перебування у власній квартирі з забороною її залишати. Громадянський арешт — арешт, який виконується особою, яка не має спеціальних повноважень на це. Арешт майна — заборона користуватися майном певний час. Арешт коштів — обмеження прав власника щодо розпоряджання своїми коштами.