Буйвіл
Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Греб. 359. Да з’їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. Буйволик. Ув. Буйволяка.
Зміст
Сучасні словники
Буйвіл-рід ссавців родини бикових (Bovidae). Буйволами називають кілька різних груп великих ссавців з цієї родини.
БУЙВІЛ- (чол) 1)Велика свійська тварина — рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Олекса Стороженко, I, 1957, 77); Чорні, важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Олесь Гончар, I, 1954, 82); 2)лайл. Про людину. — Хто просив пана втручатися? — з люттю обернувся Манцевич. — Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 251)
Ілюстрації
| x1600 × 419 | 
|
|
|
