Цюпа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:07, 27 листопада 2013; Pi212 (обговорення • внесок)
Цюпа, -пи, ж. Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. Цюпка.
Сучасні словники
- Хижа. В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (Іван Франко, IV, 1950, 247).
- В'язниця. Що це Ви мовчите? Чи не посадили Вас до цюпи з ласки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 129).
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)
Ілюстрації
|
|
Рекомендовані джерела
Вікісловник uk.wiktionary.org
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005.
Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org
