Цапеня

Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ном., заг. № 30. Ум. Цапенятко, цапеняточко.

Див. також: Цап

ЦАПЕНЯ, яти, сер. Маля кози; козеня. Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255); — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262). [Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180].

Словозміна:

Відмінок	Однина	Множина
Називний	цапеня	цапенята
Родовий	цапеняти	цапенят
Давальний	цапеняті	цапенятам
Знахідний	цапеня	цапенят
Орудний	цапеням	цапенятами
Місцевий	на/у цапеняті	на / у цапенятах
Кличний	цапеня	цапенята

Ілюстрації