Витуряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:11, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Витуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. витурити, -рю, -риш, гл. Прогонять, прогнать, вытѣснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з домі). Рудч. Ск. II. 55.