Цюцько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати. Полт. у.

Див. також: Цюця

Сучасні словники

Цюцько -а́, ч., діал. Цуценя.

Цюцько, а, чол., розм. Те саме, що собака. Не всякому цюцькові про те знати (Словник Грінченка); Дорогою мене стріває здоровенний рябий цюцько (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 37).

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)

Відмінок Однина Множина
Називний цюцько́ цюцьки́
Родовий цюцька́ цюцькі́в
Давальний цюцьку́, цюцько́ві цюцька́м
Знахідний цюцька́ цюцьки́, цюцькі́в
Орудний цюцько́м цюцька́ми
Місцевий на/у цюцьку́, цюцько́ві на/у цюцька́х
Кличний цюцьку́ цюцьки́

Ілюстрації

Sm dog.jpg Sm dog2.jpg Sm dog3.jpg