Витупкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:10, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́тупкати, -каю, -єш, гл. 1) = Витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.