Гудак

Гудак, -ка, м. 1) Музыкантъ, скрипачъ. Гол. ІІ. 121. Ой гудаки красно грають, а я не танцюю. Гол. IV. 500. 2) Насѣк.: скрипунъ, дровосѣкъ, Cerambyx. Вх. Уг. 234. Ум. Гудаченько. Заграй же мі, гудаченьку, як сам розумієш. Гол. IV. 480. Гудачок. Гол. IV. 373.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Джерела та література

http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%90.%20%D0%86.%20%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA/%D0%93%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BA.html==Зовнішні посилання==