Витріщати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:09, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
