Витолочувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:08, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Стор. ІІ. 119. Всю траву витолочили гуляючи. Левиц. І. 350.