Оженіння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:16, 27 листопада 2013; Луценко Марина Сергіївна (обговорення • внесок)
Ожені́ння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. Оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
весі́лля 1 іменник середнього роду обряд одруження
весі́лля 2 іменник середнього роду люди, присутні на святкуванні одруження
Ілюстрації
|
|
|
|
