Вити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:06, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́ти, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Ном. № 1328. Синє море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49.